Матеріальне забезпечення в старості, в разі інвалідності або у випадку втрати годувальника є основною складовою системи соціального захисту населення та гарантується громадянам державою. Зазначені гарантії базуються на системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування за рахунок внесків громадян, роботодавців, а також бюджетних і інших джерел.

Перехід від системи пенсійного забезпечення до системи пенсійного страхування є головною метою пенсійної реформи сьогодення.

Саме для забезпечення принципів пенсійного страхування для забезпечення персоналізації сплачених коштів, визначення індивідуального внеску громадянина в період своєї працездатності, управлінням Пенсійного фонду ведеться облік всіх застрахованих осіб і персоніфікований облік надходження страхових і єдиного внесків, забезпечується функціонування єдиного автоматизованого банку відомостей про застрахованих осіб.

В рамках роботи з формування та ведення реєстру застрахованих осіб, функціонування системи персоніфікованого обліку відомостей, створюються інформаційні передумови для визначення права на пенсійні виплати та їх розміру, в залежності від розміру заробітної плати/доходу і періоду страхового стажу, протягом якого сплачувались внески.

В зв’язку з чим, звертаючись, в першу чергу, до фізичних осіб – підприємців та осіб, які не мали стажу роботи до 2004 року, вкотре наголошую на необхідності легалізації заробітної плати, підвищення її розміру офіційно, а не в „конверті”, на залежності права на пенсію та її розміру від нарахування заробітної плати і відповідно сплачених внесків.

Слід зазначити, що з 01 січня 2016 року для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) починаючи з 01.07.2000, тобто виключно за даними персоніфікованого обліку відомостей. Одразу постануть питання повноти сплати внеску, надання звітності, розміру нарахованої заробітної плати і відповідного обсягу внесків.